"Не питай, що твоя батьківщина може зробити для тебе, – спитай, що ти можеш зробити для своєї батьківщини." Джон Кеннеді

У час «неоголошеної війни», боїв на сході України, більшість українців відчули себе справді однією, сильною нацією. Вишиванки, розфарбовані мости, любов до батьківщини і прагнення допомогти бійцям у зоні АТО об’єднали усіх – від вихованців дитячих садочків до пенсіонерів. Словом «волонтер» тепер можна назвати дуже багато українців. 

І що б було сьогодні із нашими воїнами, якби не волонтери? Ми прекрасно розуміємо, що волонтерство, благодійність є на добровільних засадах і заставляти когось до таких справ не можна. Але сьогоднішні події дуже змінили людей, змінилися і вихованці шкіл.  Вони по-іншому сприймають звучання і виконання Гімну України, по-іншому розповідають про події сьогодення, а що найбільш вражає – по-особливому прагнуть чимось допомогти молодим бійцям.

 Здавалося б, що можуть зробити учні школи?  Але їхні ідеї, прагнення, дії дають і стимул для дорослих. Сьогодні можна  не тільки сидіти біля телевізора, співчувати і плакати, дивлячись новини,  а можна і тут, кожному, хоч чимось допомогти. А ще більше вражає, що таку допомогу хочуть проявити школярі.

  Не так давно учні Старосільської школи зібрали і передали кошти на придбання медикаментів у військовий госпіталь. Не відтягуючи далеко, знову почали діяти – збір продуктів харчування для військового госпіталю. Розвісили по селу оголошення,  попросили проінформувати вірян села священика місцевого храму про свою акцію.

Тому і не дивно, що до акції активно долучились не тільки учні школи, але вчителі,  жителі села і місцеві підприємці. До шкільної їдальні люди несли і везли овочі, консервацію, борошно, цукор, крупи, кондитерські вироби, чай, каву… За короткий період часу було зібрано продуктів харчування на суму більше 5000 гривень. Окремі слова подяки за підтримку  та допомогу госпіталю ми висловлюємо тим, хто найбільш активно включився до нашої акції. Зокрема, місцевим підприємцям Воронюку Юрію, Гущику Сергію, Сачковському Миколі, Гапончук Марії, Гармиді Лесі, працівникам СВК «Мрія» Вітюк Валентині, Зінчук Світлані, Колоненко Ганні,  жителям села Грузятин Аршулік Тетяні, Краснопері Катерині, Мандзюк Зої, жительці м. Рожище Боголєповій Тетяні, фермерському господарству ФК «АКО» с. Острожець  Млинівського району Рівненської області, всім жителям села Старосілля.

14 листопада група учнів нашої школи на чолі з директором школи Бричкою Анатолієм та вчителькою Жердецькою Тамарою, повантаживши зібрані продукти у транспорт, наданий місцевим жителем Бугайчуком Олегом, прибули до Луцького військового госпіталю. За сприяння волонтерів, які обслуговують госпіталь, Наталії Слупко та Наталії Аріванюк всі продукти були передані на склади госпіталю, а з кавою, чаєм та солодощами наші школярі вирушили на зустріч з пораненими в хірургічне відділення. Як і в попередній раз зустріч з пораненими, які проходять лікування в хірургічному відділенні, пройшла в теплій, невимушеній обстановці. Поранені ділились своїми спогадами про участь в бойових діях на Сході, щиро дякували нашим юним волонтерам за те, що вони їх не забувають, підтримують, за надані подарунки. Серед поранених учні знову знайшли наших земляків: Василя Долю з Маневич і Олександра Бабія з с . Череваха, які проходять лікування та реабілітацію в госпіталі. Наша розмова з ними була довгою, ми намагались їх підбадьорити і висловили впевненість, що з ними все буде добре. Побажавши пораненим швидкого одужання, ми вирушили додому, щоб поділитись з учнями школи результатами своєї поїздки і скласти наступні плани допомоги і підтримки пораненим воїнам української армії.