Кажуть, майбутнього не може бути без минулого. І це, дійсно, так. Ми не маємо права забувати сторінки історії, які залишили слід в пам’яті людській.

       Щоб вшанувати світлу пам'ять безневинно замучених голодом людей, в Старосільскій школі були проведені години спілкування. Тематики цих годин різні, але мета однакова: поглибити знання про роки Голодомору в Україні та його наслідки для українського народу, виховати повагу до історичного минулого свого народу, патріотизму.

      Пам'ять мільйонів українських селян, які загинули мученицькою смертю від голоду, заподіяного сталінським терором, пам'ять українських сіл і хуторів, які щезли з лиця землі після найбільшої трагедії ХХ століття, ми вшанували хвилиною мовчання. Хай ця хвилина для громадян нашої незалежної держави, для всіх людей доброї волі й чистої совісті стане поминальним актом, жестом покаяння і перестороги.

       І на закінчення цієї скорботної години всі учні запалили свічки,  пошепки повторюючи слова молитви. Завершилась поминальна зустріч піснею О. Білозір «Свіча». Тож пом’янімо хоч сьогодні, із запізненням у кілька довгих десятиліть, великомучеників нашої історії.

     Учні 7-9 класів підготували і провели читацьку прес-конференцію, розкриваючи такі теми: «Табу на правду. Чому в СРСР забороняли говорити про Голодомор», «Голодні очі. Змарноване дитинство», «Демографічні зміни України внаслідок Голодомору. Вплив на сьогодення». Із дитячих уст линув заклик: «Не забувати народне слово правди, бо це слово здолало смерть, щоб дійти до нас, щоб застерегти від повторення страшних помилок!»